Власта Лазур - атака 11.12.2025

11 грудня 2025 року відбувся черговий ефір ток-шоу «Новий відлік» на Першому каналі на тему «Влада (не) знайшла вихід? СЗЧ, ТЦК та мобілізація: нові оберти проблем фронту». Ведучими шоу є Власта Лазур та Андрій Діхтяренко. Під час ефіру ведуча вимкнула мікрофон одному з гостей – речнику Генштабу, офіцеру ЗСУ Андрію Ковальову. На це у своєму дописі звернув увагу користувач Олександр Бабак.

Перебуваючи в студії, Андрій Ковальов розповів, нібито журналістка Hromadske Діана Буцко поширила недостовірну інформацію про те, що військові після СЗЧ можуть повернутися лише в штурмові підрозділи. А також додав, нібито особисто спілкувався з Діаною Буцко, яка повідомила йому, що зробила цю новину на основі почутих від військових «чуток». У відповідь на це Власта Лазур підкреслила, що Діана Буцко не перебуває в студії, а отже, не може відповісти на це звинувачення. Далі Андрій Ковальов заговорив ще про два фейки, таким чином відхиляючись від основної теми ефіру, тож йому вимкнули мікрофон.

Через цю ситуацію Власта Лазур стикнулася з хвилею коментарів та дописів на свою адресу, що містять ознаки онлайн-цькування, гендерної дезінформації, дифамації онлайн, мови ворожнечі та сексизму. Наприклад: «Корчить із себе журналістку, а насправді, звичайна пропагандистка, напалася на військового, наче хабалка на базарі, ще й мікрофон йому виключила, щоб він не міг спростувати ФЕЙК, які розносять “журналісти” їй подібні. Гидко було дивитися, влаштувала базар, звільнити таку чорнороту».

Згодом під дописом Олександра Бабака з’явився офіційний коментар від акаунту Суспільне мовлення:

«Пане Олександре, дякуємо за увагу до токшоу «Новий відлік». Ми відкриті до справедливого діалогу, який спиратиметься на повний контекст. Адже поширений відеоуривок не відображає повної картини 90-хвилинної програми, де Андрій Ковальов мав достатньо ефірного часу, щоб висловити свою позицію. Ведучі стежать за регламентом, таймінгом і дотриманням теми програми всіма учасниками згідно з форматом токшоу. Дискусія у студії має залишатися збалансованою. Суспільне не поширює неправдивих новин і дотримуємося професійних стандартів. Це стосується, зокрема, й новини про СЗЧ та штурмові війська, на яку посилався спікер. Результати моніторингів незалежних експертів засвідчують, що ми стабільно є лідерами з дотримання балансу та якості контенту».

А журналістка Hromadske Діана Буцко також написала пост на своїй сторінці, де прокоментувала ситуацію зі свого боку – за її словами, вона не мала розмови із Андрієм Ковальовим на цю тему. Проте після ефіру в соцмережах деякі користувачі все одно звинувачували її у поширенні фейків, посилаючись на слова Ковальова у тому-таки ефірі.

Пізніше у своєму Фейсбуці крапки над І розставила і сама Власта Лазур, пояснивши, що речнику Генштабу справді вимкнули мікрофон після кількох попереджень.

«Дороге товариство, дозвольте мені поставити фінальну крапку в дискусії, що пронеслася фейсбуком під умовним заголовком «ведуча вимкнула мікрофон військовому».
Йдеться про те, що я, під час ведення програми «Новий відлік» на Першому каналі Суспільного мовлення попросила вимкнути мікрофон Андрію Ковальову, речнику Генштабу, офіцеру ЗСУ, політологу. Саме так, я попросила. Це сталося після кількох попереджень і прохань не відхилятися від теми ефіру», – такими словами почала свій допис Власта Лазур.

У цьому кейсі робочий редакційний момент токшоу було вирвано з контексту та перетворено на привід для публічної атаки. Вимкнення мікрофона гостю через відхилення від теми ефіру подали як нібито цензуру й «напад на військового», що спричинило хвилю маніпулятивних інтерпретацій. Попри офіційні роз’яснення Суспільного мовлення, позицію журналістки Діани Буцко та пояснення самої ведучої, у публічному просторі закріплювалися спрощені й викривлені наративи.

Реакція на дії Власти Лазур набула форм онлайн-цькування з ознаками гендерної дезінформації, дифамації, сексизму та мови ворожнечі. Критика зосереджувалася не на професійних стандартах чи форматі програми, а на особистісних і гендерно маркованих образах, що знецінюють жінку-ведучу. Сукупно це демонструє, як медійний інцидент може бути використаний для масштабної репутаційної атаки та гендерно зумовленого онлайн-насильства проти журналісток.