Валерія Єгошина - атака 14.10.2024

14 жовтня 2024 року, після публікації розслідування Валерії Єгошиної та Ірини Сусак (Радіо Свобода / «Схеми») про вербування українських громадян російськими спецслужбами — зокрема підлітків — з метою підпалів автомобілів військовослужбовців, близько 1600 установ по всій Україні отримали анонімні листи з попередженнями про загрозу терористичних актів і мінування. Серед адресатів — школи, лікарні, посольства, редакції та громадські установи.

У цих листах журналісток прямо називали «причетними» до терористичних дій, приписували їм участь у «псевдоантитерористичних групах» і розміщували фейкові лінки на нібито «розслідування». Це є прикладом інформаційно-психологічної операції, ймовірно, організованої РФ у відповідь на викривальний матеріал.

Ця хвиля фальшивих повідомлень була масована, одночасна й координована — характерна ознака гібридної атаки на журналістів.

Але це був не перший напад на Валерію Єгошину.

29 лютого 2024 року, після публікації її розслідування про мінування українських територій російськими військовими, в коментарях під відео з’явились сексистські образи: «нехай краще борщ зварить», «яка з неї журналістка», «жінка з таким обличчям краще б не лізла в розвідки».

Також після допису на Facebook щодо мобілізації журналістів, у відповідь на інше гостре розслідування, у коментарях знову з’явилися мізогінні вислови, що принижують професійність журналістки на основі її статі.

Що стоїть за цими атаками? Мета — дискредитувати журналісток, залякати їх, сфокусувати увагу не на темі розслідування, а на їхній зовнішності чи «непрофесійності», використовуючи гендерні стереотипи та сексизм як інструмент придушення свободи слова.