Громадська організація «Жінки в медіа» надала експертні зауваження Урядовій уповноваженій з питань гендерної політики щодо проєкту Постанови Верховної Ради України «Про встановлення в Україні святкового дня – День української жінки» (реєстр. №15052 від 02.03.2026), поданого народними депутатами Оксаною Савчук та Романом Тістиком.
Запит щодо надання експертної позиції був поширений у межах Платформи «Рівні права та можливості» для підготовки висновків Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
У своїй позиції ГО «Жінки в медіа» зазначає, що поділяє важливість осмислення ролі українських жінок в історії та культурі, а також підтримує ініціативи, спрямовані на посилення видимості внеску жінок у розвиток українського суспільства.
Водночас в організації наголошують, що запропоноване встановлення окремого святкового дня — Дня української жінки 25 лютого — викликає низку зауважень.
Зокрема, у позиції організації зазначається, що:
- 8 березня є міжнародно визнаним днем боротьби за права жінок і гендерну рівність, закріпленим у глобальному правозахисному порядку денному та відзначуваним у багатьох країнах світу;
- створення альтернативного «святкового дня жінки» може змістити акцент із теми прав жінок і гендерної рівності на символічне вшанування, що не відповідає сучасному розумінню гендерної політики;
- прив’язування загальнонаціонального дня жінок до дати народження Лесі Українки може звузити значення цієї історичної постаті та не відображати різноманіття досвідів українських жінок.
«Важливо, щоб державні рішення у сфері символічної політики не нівелювали історичний і правозахисний зміст 8 березня як Дня боротьби за права жінок. Для українського суспільства, яке переживає війну та значні соціальні трансформації, тема рівності та прав жінок залишається надзвичайно актуальною. Сьогодні тисячі жінок служать у Збройних силах України, працюють військовими медикинями, рятувальницями, журналістками та воєнними кореспондентками. Водночас навіть у таких базових речах, як засоби індивідуального захисту, досі існують проблеми — зокрема, бракує бронежилетів, розроблених з урахуванням анатомії жіночого тіла, що є важливим питанням безпеки для жінок на фронті, зокрема для воєнкорок», — зазначила Ліза Кузьменко, голова ГО «Жінки в медіа».
Чому ця тема важлива для медіа
У ГО «Жінки в медіа» наголошують, що питання символічних дат, пов’язаних із жінками та гендерною рівністю, мають безпосередній вплив на медійну повістку та спосіб висвітлення теми прав жінок у журналістиці.
Саме медіа значною мірою формують суспільне розуміння того, чи сприймається 8 березня як день боротьби за права жінок і гендерну рівність, чи лише як культурне або символічне «свято жінок». Тому зміна підходів до цих дат може впливати на те, як у суспільстві говорять про рівність, дискримінацію, насильство та права жінок.
Крім того, для українських журналісток питання гендерної рівності має цілком практичний вимір. За даними досліджень ГО «Жінки в медіа», жінки, які працюють у медіа, стикаються з онлайн-насильством, гендерною дезінформацією та подвійним навантаженням — поєднанням професійної діяльності з неоплачуваною піклувальною працею вдома. Це робить публічну дискусію про права жінок і гендерну рівність особливо важливою.
Організація закликала до ширшого публічного обговорення ініціативи із залученням експертної спільноти, організацій громадянського суспільства та представниць жіночого руху.
ГО «Жінки в медіа» також наголосила на важливості збереження фокусу на Міжнародному дні боротьби за права жінок — 8 березня, як дні, що має правозахисний зміст і є частиною міжнародного порядку денного у сфері гендерної рівності.