Дар’я Куренная працює у проєкті «Донбас Реалії» від «Радіо Свобода» з 2016 року. Цей проєкт висвітлює життя в умовах російсько-української війни по обидва боки лінії фронту.
З літа 2023 року вона аналізує чати, де спілкуються мешканці тимчасово окупованих територій. Свої спостереження публікує у текстових матеріалах на сайті «Донбас Реалії», а також розповідає про них під час ефірів на YouTube.
Понад пів року тому журналістка помітила хвилю образливих коментарів під відео за її участі. Невідомі користувачі масово залишають під кожним випуском повідомлення, спрямовані на її дискредитацію.
«Вони доволі однотипні, або про зовнішність, або намагаються спотворювати прізвище. Хоча якось написали, що мене шкода, бо доводиться читати пабліки окупації», — розповідає Дар’я Куренная.
Після ефірів YouTube часто видаляє негативні коментарі — або автоматично, або за скаргами глядачів, однак частина з них може залишатися у записі чату прямих трансляцій.
Журналістка припускає, що атаки організовані російськими або проросійськими ботами, на що вказує характер коментарів та їхня схожа риторика. Вона також не виключає, що активізація таких атак може бути пов’язана з частковим відновленням доступу до YouTube на території Росії наприкінці 2024 року.
«Не знаю, хто саме це пише, але підозрюю, що боти, бо надто схоже на завчасно підготовлені скрипти, які реагують на згадку мого імені. Деякі коментарі залишають росіяни, які опанували VPN, але не опанували рідну мову», — жартує журналістка.
Щодо впливу постійних онлайн-атак на її психоемоційний стан, Дар’я Куренная відповідає:
«Я на такі коментарі не реагую. Вони мене ніяк не зачіпають. Нехай пишуть — так вони лише просувають ефір у рекомендаціях».
Олександра Горчинська, менеджерка проєктів ГО «Жінки в медіа», яка документує свідчення журналісток, повідомляє, що організація готується до проведення чергової групи самопідтримки для медійниць. Сесію фасилітуватиме професійна психотерапевтка, а тема зустрічі — «Чи справді мені байдуже? Психологія емоційного захисту».
Необхідність таких ініціатив підтверджує дослідження ГО «Жінки в медіа» 2023 року «Недооцінена загроза: гендерна дезінформація щодо українських журналісток». Воно показало, що через відсутність уваги до проблеми гендерної дезінформації з боку держави, окремих інституцій та навіть медіа, жінки-журналістки, які стикаються з інформаційними атаками, змушені самостійно долати їхні наслідки. У довгостроковій перспективі це може призвести до зниження рівня залученості жінок у суспільно-політичні процеси. Медійниці, порушуючи важливі теми і відстоюючи права інших, не завжди готові боротися за власні, адже випадки публічного розголосу та відповідного реагування на гендерну дезінформацію поки залишаються поодинокими, а не систематичними.
Авторки дослідження вперше встановили зв’язок між конкретними гендерними фейками та загальними наративами, які використовує російська пропаганда для дискредитації активних українських жінок. Регулярне відстеження таких наративів є важливим інструментом протидії гендерній дезінформації, адже це не лише атака на конкретних журналісток, а й спосіб формування негативного образу українських жінок загалом, що є частиною масштабного інформаційного впливу на державу.
Нагадаємо, ГО «Жінки в медіа» створила онлайн-карту, де документуються випадки онлайн-насильства проти українських журналісток через їхню професійну діяльність. Якщо ви зазнали такої атаки або стали її свідкою, ви можете повідомити про це та отримати необхідну допомогу, заповнивши коротку анкету на сайті “Жінки в медіа”.
Ця активність впроваджується за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів у межах проєкту “’Посилення стійкості журналісток в Україні: протидія онлайн-насильству та гендерній дезінформації”, що реалізується ГО “Жінки в медіа”.