Засідання Робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа, організоване Національною радою з питань телебачення і радіомовлення України, відбулося 25 вересня 2024 року у форматі онлайн.
В рамках засідання було обговорено такі теми, як вплив висвітлення війни в медіа на дітей, забезпечення гендерної рівності у сфері освіти, а також протидія гендерним стереотипам і упередженням стосовно дітей та їхнього зображення в медіа.
Як зазначила у вступній промові голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, тема дітей та гендерної рівності сьогодні багато обговорюється в колі освітян, а також громадських організацій. Нацрада ж хоче надати цьому рухові більшого поштовху. Зокрема і у напрямку роботи з медіа контентом, який виробляється українськими медіа сьогодні.
“Сьогодні глобальний світ ставить перед нами нові виклики, загрози і випробування. І в одному з них ми зараз перебуваємо, це загроза перемоги зла над демократією, яка постала над усім світом. Ми ж є епіцентром цієї боротьби за перемогу демократії над темрявою. Тому наше сьогоднішнє питання — діти і гендерна рівність, відображення у медіа — є надзвичайно важливою частиною цієї боротьби проти темряви”, – сказала Ольга Герасим’юк.
Вона також додала, що гендерні стереотипи найчастіше впроваджуються ще в дитинстві, та нерідко транслюються з покоління в покоління. Саме тому важливо говорити з дітьми про гендерну рівність у контексті вибору — можливості обирати тим, яким чи якою ти хочеш бути.
Одна з учасниць зустрічі, Дар’я Герасимчук, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації розповіла про те, який контент у медіа на тему гендерної рівності хотіли би бачити самі підлітки. Вона наголосила: діти сьогодні помічають певний перекос у тому, що транслюється в інформаційному просторі: “Багато говориться про права жінок і про те, що жінка може все, але хлопцям хотілося би більше контенту про те, що і чоловіки також мають право на все”. Йдеться про такі аспекти як дозвіл для чоловіків на прояв емоцій, як-от демонстрація сліз, захист своїх кордонів перед однолітками та дорослими щодо права проявлятися таким чином, подолання стереотипів щодо фізичних можливостей, як-от того, що хлопчики мають бути витривалішими і сильнішими, ніж дівчата.
“Вони просять, щоб весь контент, який ми споживаємо, був збалансований, враховуючи цей перекос: на що мають право хлопчики, і на що — дівчатка, також — подолання стереотипів стосовно зовнішнього вигляду на зразок “виглядаєш не жіночно, як хлопець”, та поради про те, як захищати свої кордони та реагувати на прояви у свій бік”, – підсумувала Дар’я Герасимчук.
Під час засідання робочої групи менеджерка проєктів ГО “Жінки в медіа” Олександра Горчинська презентувала Політику гендерної рівності в медійному контенті, розроблену організацією у 2024 році та затверджену Комісією з журналістської етики.
“Політика була розроблена організацією “Жінки в медіа” та затверджена Комісією з журналістської етики. Вона містить загальні рекомендації до медіа, також поради щодо зображення жінок та чоловіків у медійному контенті, зокрема і без стереотипів як-от “жінка — берегиня”, “рожеве для дівчат, а блакитне — для хлопчиків”. Це рекомендації щодо висвітлення тем домашнього, гендерно-зумовленого насильства, окрема увага приділяється висвітленню СНПК” , – зазначила Олександра Горчинська. Згадана Політика може бути імплементована редакціями частково або повністю. Вона також закцентувала увагу на тому, що редакції, які впроваджують такі політики, мають переглядати їх відповідно до умов часу, а також періодично здійснювати внутрішній моніторинг контенту в своєму медіа.
В ході обговорень учасниці робочої групи висунули ідею доповнення Політики розділом із рекомендаціями щодо створення гендерно-чутливого контенту про дітей для медіа — з огляду на актуальні виклики та потреби. Так, Любов Найдьонова, докторка психологічних наук, президентка Української асоціації медіапсихологів та медіапедагогів наголосила на тому, що сьогодні гендерні ролі в медіа демонструються часто дуже гіперболізовано: або гіпермаскулінно, або ультрафемінно.
“В медіа не представлене все різноманіття чоловіків, а лише один край — гіпермаскулінність. В медіа також не представлене все різноманіття жінок, а лише ультрафемінність, де жінки показуються як тендітні барбі”, – підкреслила вона.
За словами Любові Найдьонової, окреме важливе питання — це травми, які можуть отримувати діти від споживання медійного контенту, зокрема і висвітлення травматичних подій в Україні під час війни сьогодні.
Ще одну рекомендацію для медіа додала Олена Ніцко, відповідальна секретарка, членкиня Національної ради, голова Робочої групи: “Щоб і у дітей, і у їхніх батьків не було відчуття тупика, завжди мають бути контакти, куди звернутися по допомогу”.
Про необхідність боротьби з гендерними стереотипами зазначила також і комунікаційна менеджерка ГО “Дівчата” Анна Повх. Організація, яку вона представляє, розробила посібник для фахівців та фахівчинь “Виховання без стереотипів”.
Ця діяльність стала можливою завдяки New Democracy Fund (NDF) та International Media Support (IMS) в рамках проєкту «Руйнуємо бар’єри разом: об’єднуючи громадські організації, медіа та державні органи для досягнення гендерної рівності в медійному просторі України», що реалізується ГО «Жінки в медіа». Будь-які висловлені тут погляди належать авторам і не обов’язково відображають погляди NDF або IMS.