Мар'яна Чорнієвич - атака 08.05.2025

8 травня 2025 року з 8:00 до 10:00 журналістка Мар’яна Чорнієвич вела прямий ефір на Громадському радіо.

Серед тем ефіру: ситуація на фронті, пропагандистські практики у РФ напередодні 9 травня, сучасне викладання теми Другої світової війни у школах, а також запуск онлайн-курсу з української мови для українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Під час ефіру, о 9:20, на особисту електронну адресу журналістки надійшов лист від невідомого користувача з електронної пошти на домені mail.ru, який заборонений в Україні. Повідомлення містило нецензурну лексику на адресу журналістки, а також погрозу: «В общем так если ты паскуда будешь вести пропаганду я твою фотку буду вставлять в порно и выставлять в соц сетях».

«Судячи зі змісту листа, можу припустити, що цей користувач слухав увесь мій ефір», — повідомила Мар’яна Чорнієвич ГО «Жінки в медіа», до якої одразу звернулася по допомогу.

Цей випадок є прикладом онлайн-гендерно зумовленого насильства проти журналістки, який одночасно охоплює кілька форм:

Конкретні види насильства, що мають місце в цьому випадку:

1. Сексуалізовані погрози (sexualized threats)
   – Пряме погрожування створенням або поширенням фейкового порнографічного контенту з використанням зображення журналістки.
2. Деформація образу (image-based abuse / deepfake threats)
   – Погроза змонтувати фото журналістки в порнографічний контекст — це форма образоорієнтованого сексуалізованого насильства, яке має на меті принизити, залякати, знищити репутацію.
3. Кіберсталкінг (cyberstalking)
   – Хоч у цьому конкретному листі ще немає системності, поява загроз на особисту пошту під час ефіру може вказувати на спробу нагляду або навмисне переслідування, що потенційно може перерости в кіберсталкінг.
4. Онлайн-інтимне шантажування (sextortion / doxing threat)
   – Погроза поширити особисте зображення або його змонтовану версію з приниженням у соцмережах також може трактуватися як шантаж, спрямований на примус до мовчання чи зміни поведінки.

Того ж дня журналістка спільно з ГО «Жінки в медіа» підготувала звернення до Департаменту кіберполіції Національної поліції України з проханням вжити відповідних заходів реагування. Завдяки сприянню ГО «Жінки в медіа» особу, яка надіслала погрози, було ідентифіковано працівниками кіберполіції — він перебуває на тимчасово окупованій території України.

«Цей випадок демонструє, наскільки вразливими до онлайн-насильства залишаються журналістки, особливо під час висвітлення суспільно чутливих тем — війни, історичної пам’яті, мовної політики. Цілеспрямована атака під час прямого ефіру, сексуалізовані погрози та шантаж — усе це свідчить про спробу залякати, змусити замовкнути, вплинути на зміст журналістської роботи. Факт того, що особу нападника вдалося ідентифікувати, є важливим прецедентом: онлайн-злочини можуть бути розслідувані, навіть якщо їхні виконавці перебувають на тимчасово окупованих територіях. Це ще раз підкреслює важливість фіксації інцидентів та взаємодії з громадськими організаціями і правоохоронцями», — зазначає Ліза Кузьменко, голова ГО «Жінки в медіа».