Медіа: «Місто і річка»

Повернення жінок у міську історію через спецпроєкт «Жінки міста на річці»

Ілюстрація з матеріалу на сайті «Місто і річка»

Контекст

Історія міста зазвичай фіксується через чоловічі імена, тоді як внесок жінок часто залишається на маргінесі або зникає з колективної пам’яті. Для Дніпра це означає втрату значної частини власної історії — від часів Катеринослава до сьогодення.

Що було зроблено

До 8 Березня редакція реалізувала спецпроєкт «Жінки міста на річці», присвячений видатним дніпрянкам. Проєкт:

  • поєднав текстові матеріали з активним перепакуванням для соцмереж;
  • включив унікальні ілюстрації дніпровської мисткині Стасі Велікодної, виконані у стилі коміксів;
  • актуалізував тему гендерної видимості: за всю історію міста лише вісім жінок отримали звання почесних громадянок.

Як реалізували

  • Журналісти спільно з істориками відновили імена та біографії видатних дніпрянок.
  • Художнє оформлення стало окремим інструментом сторітелінгу — ілюстрації «оживили» героїнь і зробили матеріал візуально впізнаваним.
  • Проєкт поєднав історичний контекст, сучасне мистецтво й соціальний меседж, що зробило його доступним для ширшої аудиторії.

Вплив

Уперше жіночі історичні постаті Дніпра були масово повернуті в інформаційне поле з яскравою візуальною мовою. Активне поширення матеріалів у соцмережах підвищило їхню видимість і зацікавлення аудиторії. Проєкт став прикладом того, як локальна журналістика може відновлювати історичну справедливість і формувати інклюзивніший образ міста.

Що можуть наслідувати інші медіа

  • Висвітлювати маргіналізовані жіночі історії у міському та культурному контексті.
  • Поєднувати журналістику з мистецтвом і візуальним сторітелінгом.
  • Використовувати соцмережі та інтерактивні формати для залучення нових аудиторій і посилення ефекту матеріалів.

Гендерна видимість у міському просторі

Контекст

Міські нагороди та символічне визнання формують уявлення про те, хто є «важливим» для історії та ідентичності міста. Водночас гендерний вимір таких рішень часто залишається поза публічною увагою. У Дніпрі звання «Почесний громадянин міста» історично отримували переважно чоловіки, що відображає не лише минулі практики, а й сучасні механізми видимості.

Що було зроблено

Редакція «Міста і річки» підготувала аналітичний матеріал, у якому:

  • показано, що серед почесних громадян Дніпра лише чотири жінки;
  • порушено питання гендерної нерівності у відзначенні досягнень і суспільній видимості жінок;
  • поставлено публічне запитання до міста та громади: чому жіночий внесок так рідко отримує офіційне визнання?

Як реалізували

  • Проведено аналіз списків почесних громадян і статистичне порівняння кількості чоловіків і жінок.
  • Матеріал подано у форматі суспільного запитання й дослідницького тексту, що заохочує до дискусії.
  • Текст адаптовано для соціальних мереж, щоб вийти за межі «вузької» аудиторії сайту.

Вплив

Матеріал привернув увагу до теми, яка раніше майже не артикулювалася у регіональному медіапросторі — гендерної нерівності у міському символічному визнанні. Публікація стимулювала обговорення ролі жінок у житті Дніпра та механізмів, через які формується міська пам’ять.

Наталя Куліді, шефредакторка медіа «Місто і річка», наголошує, що роль локального медіа полягає в умінні знаходити історії гендерної несправедливості та виносити їх у публічний простір, ініціюючи обговорення й дискусії як перший крок до повернення «голосів» жінок. За її словами, редакція свідомо намагалася подати жіночі історії крізь призму сучасності, тому обрала формат коміксної ілюстрації — «наче ми вписуємо наших героїнь у сучасний контекст міста».

«Ми на 90% жіноча редакція, тому, звісно, нам хочеться підтримувати “своїх” там, де можемо», — додає вона. 

Що можуть наслідувати інші медіа

  • Піднімати гендерні й соціальні питання, навіть якщо вони не є «очевидними» для місцевого порядку денного.
  • Використовувати дані та конкретні приклади для підкріплення суспільної критики.
  • Працювати з міською символікою як із предметом журналістського аналізу, а не лише новин.