Медіа: Громадське радіо

Впровадження політик рівності, інклюзії та доступності в редакційній роботі

Що було зроблено

Громадське радіо прийняло Політику доступності, рівності та прав людей з інвалідністю.

Цей документ визначає принципи недискримінації, інклюзивного висвітлення теми інвалідності та доступності медіаконтенту. Політика містить рекомендації щодо коректної мови, репрезентації людей з інвалідністю, цифрової та інформаційної доступності, модерації, а також створення інклюзивних умов праці й редакційних процесів.

Також передбачено конкретні інструменти: альтернативні тексти до зображень, субтитри, стенограми, доступні формати нарад, розумне пристосування робочого місця та регулярний моніторинг репрезентації людей з інвалідністю в контенті.  Підхід, який застосовує редакція, базується на принципах прав людини, у всіх форматах контенту відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, викладених у Практичному посібнику з рівності людей з інвалідністю в медіа.

Паралельно фіналізується редакційна «Політика використання штучного інтелекту», що міститиме положення щодо запобігання технологічно фасилітованому гендерному насильству проти жінок.

Як реалізували

Редакція поєднує нормативні зміни з практичними кроками. Зокрема, впроваджуються технічні рішення для підвищення доступності сайту Громадського радіо для людей з інвалідністю.

Вже понад рік у новинній стрічці сайту працює незрячий журналіст Володимир Пиріг. Він самостійно пише новини, добирає ілюстрації, публікує матеріали, працює з внутрішніми редакційними програмами, аудіо- та відеозаписами, документами та оперативно комунікує з командою. Його робота демонструє, що інклюзивність можлива не через створення «особливих умов», а через належну організацію робочих процесів.

Вплив 

Практика залучення журналіста з інвалідністю на рівних умовах підсилила ідею рівних можливостей у медіа та стала прикладом руйнування стереотипів щодо професійних обмежень людей з інвалідністю.

Редакційні політики та практики сприяють формуванню більш інклюзивної культури всередині команди та впливають на якість і чутливість контенту.

Виклики та подальші плани

Громадське радіо прагне зробити контент на всіх платформах — зокрема на сайті та в соціальних мережах — повністю доступним для людей з інвалідністю. Для цього необхідні додаткові фінансові ресурси: на співпрацю з розробниками, залучення сучасного програмного забезпечення, навчання команди та оплату спеціалізованих послуг.

Що можуть наслідувати інші медіа

  • Закріплювати принципи рівності та інклюзії у внутрішніх політиках і кодексах.
  • Поєднувати нормативні документи з реальними змінами в організації редакційної роботи.
  • Розглядати доступність як питання процесів, а не «особливих умов».
  • Інвестувати в технічну та організаційну доступність медіаконтенту.

Підтримка батьків дітей з інвалідністю: подкаст «Борці, що здобувають світ»

Фото: Громадське радіо

Контекст

Для багатьох родин момент встановлення діагнозу дитини з інвалідністю або особливими освітніми потребами стає кризовим — через нестачу зрозумілої інформації, складні бюрократичні процедури та емоційне виснаження. В українському медіапросторі такі теми зазвичай висвітлюються фрагментарно й рідко пропонують практичні відповіді на запитання батьків.

У цьому контексті аудіоформат подкасту дозволяє створити безпечний простір для пояснення складних тем і підтримки родин, які лише починають свій шлях прийняття та адаптації.

Що було зроблено:

На платформі «Громадського радіо» створено серію подкастів «Борці, що здобувають світ», присвячену батькам дітей з інвалідністю або особливими освітніми потребами, які вперше стикаються з діагнозом.

Авторка проєкту, журналістка Тетяна Курманова говорить про:

  • практичні аспекти догляду за дитиною;
  • організацію реабілітації та раннього втручання;
  • психологічну підтримку батьків і збереження власного ресурсу;
  • подолання бюрократичних перепон і стигматизації.
  • проєкт також піднімає питання формування толерантного та недискримінаційного ставлення до дітей з інвалідністю і їхніх родин у суспільстві.

Як реалізували:

  • Обрано формат подкасту, що поєднує експертні коментарі, особистий досвід батьків і практичні поради.
  • Теми випусків охоплюють: прийняття діагнозу, оформлення інвалідності, отримання пільг, пошук лікарів і спеціалістів, проходження реабілітації та інструменти «раннього втручання».
  • Проєкт фокусується на прикладній користі для родин, водночас підвищуючи загальну обізнаність аудиторії про інклюзію.

Вплив:

Подкаст зібрав понад 1 мільйон охоплення у соціальних мережах та отримав широку підтримку аудиторії. Проєкт увійшов до короткого списку найкращих подкастів 2025 року за версією MEGOGO.

Сотні позитивних відгуків від батьків і підтримка профільних організацій засвідчили потребу в таких форматах і їхню практичну цінність для суспільства.

Що можуть наслідувати інші медіа:

  • Використовувати аудіоформат для практичної й емоційної підтримки цільових аудиторій.
  • Поєднувати експертні знання з досвідом реальних людей, створюючи довіру й відчуття спільності.
  • Говорити про інклюзію та недискримінацію доступною мовою, роблячи складні теми зрозумілими для широкого загалу.

Просвітництво та видимість ЛГБТКІ+ спільноти через мультимедійний формат

Ілюстрація: Громадське радіо

Контекст

Попри поступові зміни у ставленні суспільства, ЛГБТКІ+ люди в Україні продовжують стикатися з дискримінацією, мовою ворожнечі та браком достовірної інформації у медіа. Тема сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності часто подається або фрагментарно, або крізь призму скандалів, без пояснення контексту та живих людських історій.

У такій ситуації просвітницькі медіапроєкти стають ключовим інструментом для подолання стереотипів, формування емпатії та нормалізації різноманіття як частини українського суспільства.

Що було зроблено:

На платформі «Громадського радіо» реалізовано мультимедійний просвітницький проєкт «Хтось когось любить» (2024–2025), присвячений ЛГБТКІ+ людям в Україні. Авторка проєкту, журналістка Ана Море у двох сезонах серії відео-, аудіоподкастів і текстових матеріалів:

  • розвінчує поширені міфи про ЛГБТКІ+ спільноту;
  • говорить про виклики, дискримінацію та небезпеки, з якими стикаються ЛГБТКІ+ люди;
  • знайомить аудиторію з особистими досвідами героїв і героїнь, надаючи їм простір для самовираження.

Мета проєкту — не лише просвітництво, а й сприяння реальним соціальним змінам, що покращують становище ЛГБТКІ+ людей в Україні.

«Громадське радіо вважає своїм обов’язком давати слово тим, чиї голоси часто залишаються непочутими, особливо у час війни. Ми свідомо обрали мультиформатний і серійний підхід, щоб говорити про ЛГБТКІ+ людей не епізодично, а як про повноцінну частину українського суспільства. Видимість і знання — перший крок до зменшення дискримінації», — говорить Вікторія Єрмолаєва, головна редакторка Громадського радіо. 

Як реалізували:

  • Перший сезон: серія відео та подкастів, опублікованих на YouTube та платформах «Громадського радіо».
  • Другий сезон: продовження формату з новими випусками та розширенням тематичного спектра.
  • Комплексний підхід: поєднання особистих історій реальних людей із фактологічним поясненням міфів, дискримінаційних практик і правового контексту. Мультиформатність дозволила охопити різні сегменти аудиторії — від слухачів радіо й подкастів до глядачів YouTube та читачів текстових матеріалів.

Вплив:

Перший сезон став найпопулярнішим проєктом на YouTube-каналі «Громадського радіо» у 2024 році, другий — одним із найпопулярніших проєктів 2025 року.

Проєкт зібрав сотні тисяч переглядів на YouTube та мільйонні охоплення у соціальних мережах. Аудиторія залишила сотні відгуків, у яких відзначала сміливість формату, важливість відкритої розмови та доступність інформації про ЛГБТКІ+ людей.

Що можуть наслідувати інші медіа:

  1. Поєднувати особисті історії з фактологічним поясненням, щоб одночасно працювати з емоцією та знанням.
  2. Надавати платформу соціально вразливим групам, дозволяючи їм говорити від першої особи.
  3. Використовувати мультиформатні рішення (відео, подкасти, тексти) для розширення охоплення та стійкого інтересу аудиторії.