27 травня 2026 року журналістка онлайн-медіа Texty.org.ua стикнулася з проявами онлайн-насильства у коментарях. Про це вона повідомила у дописі в соцмережі Threads.
«В житті кожного журналіста настає день, коли тобі погрожують. Для мене цей день настав вчора. Для тих, хто звик борзо спілкуватись в інтернеті, зайве нагадування: погрози журналісту за його діяльність — це кримінальний злочин», – написала Валерія Павленко.
На скріншотах, які виставила медійниця, зафіксовано коментар від користувача з ніком @michael010307. Він пише: «Пані ведуча вам буде ок гуляти по вулиці після таких відео? Не боїтеся що колись вам аукнеться робота на ОП? Або просто, вам не соромно?» (авторську пунктуацію збережено).
У коментарі «Жінки в медіа» журналістка зазначила, що онлайн-атаки почалися після того, як на YouTube Texty.org.ua було опубліковано відео — дослідження редакції під назвою «Нашестя мігрантів в український TikTok. Дослідження Текстів».
«Ми в Текстах опублікували наш моніторинг соцмереж в темі мігрантів, де зʼясували, що у недавній хвилі антимігрантських постів є багато симптомів російської пропагандистської кампанії. Якомусь глядачу це настільки не сподобалось, що він вирішив написати кілька критичних коментарів, один з них — з погрозами мені. Після того, як автор написав цей коментар, я комунікувала з ним в коментарях: пояснювала, що погрози журналісту за журналістську роботу несуть за собою кримінальну відповідальність, просила надіслати свої дані, а не ховатись за анонімним акаунтом. Користувач спочатку погодився, сказав, що не боїться надсилати свої дані, а потім продовжив критику: писав, що мені має бути соромно працювати на президента, що я «живу в каструлі» і подібне. Далі, після моїх наполягань надіслати дані, видалив коментар і всі інші під цим відео», – розповіла Валерія Павленко.
Вона також додала, що після того, як опублікувала допис зі скріншотами, на яких зафіксовано ознаки онлайн-атак, у Threads, таких атак з боку анонімних користувачів побільшало. Разом з тим, у коментарях до допису їй стали писати, що наведені на скріншотах приклади не є погрозами. Та Валерія Павленко з цим не погоджується:
«Я опублікувала цей пост, щоб показати: у спілкуванні в інтернеті мають бути рамки. А не для того, щоб зʼясовувати юридичні деталі. Через анонімність люди дозволяють собі занадто багато. Я не розумію, як слова “а вам не страшно виходити на вулицю після таких відео, не боїтесь, що вам аукнеться” можуть трактуватись не як погрози. Одна з жінок в коментарях, яка стикнулась з подібним — але людина, яка погрожувала їй, пішла далі й почала писати в приватні — підтримала мене. Мені здається це показово, що тільки люди, які безпосередньо стикались з подібним, підтримали мене».
Під згаданим у Threads дописом й справді можна побачити коментарі, у яких знецінюється потенційна небезпека для журналістки. Так, користувачі пишуть, що вони «не бачать погроз».
Коментарі, що мають ознаки технологічно фасилітованого гендерно зумовленого насильства (TFGBV) також зафіксовано під самим сюжетом на YouTube. Наприклад, висловлювання, які містять гендерну дезінформацію — звинувачення у «грантоїдстві», на зразок: «Ще одне грантоїдське псевдо ЗМІ взялося виправдовувати масовий завіз індусів. Я вже думав що щось в лісі здохло що відео виправдання заміни українців нема»
Отже, описаний кейс демонструє ознаки TFGBV, що поєднує онлайн-погрози, гендерну дезінформацію, репутаційні атаки та знецінення досвіду журналістки як потерпілої онлайн-насильства.
ГО «Жінки в медіа» наголошує: коментарі на кшталт «вам буде ок гуляти по вулиці після таких відео?» мають ознаки завуальованих погроз і залякування, спрямованих на створення у журналістки відчуття небезпеки через її професійну діяльність. Паралельно використовуються маніпулятивні звинувачення у нібито роботі «на президента» та «грантоїдстві». Це — типові елементи гендерної дезінформації та онлайн-дифамації. Метою таких дій може бути дискредитація медійниці та представлення її як політично або фінансово заангажованої особи.
Крім того, характерною ознакою TFGBV у цьому кейсі є реакція частини аудиторії — заперечення факту погроз і знецінення пережитого журналісткою досвіду. Це додатково посилює атмосферу тиску і може нормалізувати агресію проти проти жінок у медіа.
Нагадаємо, за даними дослідження ГО «Жінки в медіа» та ЮНЕСКО, 81% учасниць опитування зазнавали того чи іншого виду онлайн-насильства. Загалом у дослідженні взяли участь 180 медійниць. Водночас 14% респонденток серед тих, хто стикалися з онлайн-насильством, повідомили, що загрози з цифрового простору переходили для них у фізичний вимір.
Крім того, ми підготували гайд з алгоритмом дій для медіа «Що має зробити редакція в перші 24 години після онлайн-атаки на журналістку».