ГО «Жінки в медіа» розробила рекомендації щодо проведення гендерного аудиту в медіа — практичний документ, який допоможе редакціям системно оцінити свої внутрішні процеси та підходи до створення контенту.
Документ підготовлено за підтримки International Media Support (IMS) у межах проєкту «Об’єднані заради рівності в медіа: сприяння гендерній рівності через співпрацю громадських організацій, медіа та органів влади» у співпраці з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики.
Що пропонують рекомендації
Рекомендації розроблені для медіа різного масштабу — національних, регіональних і локальних, незалежно від форми власності чи типу платформи. Вони пропонують єдиний підхід до проведення гендерного аудиту, який базується на українському законодавстві та міжнародних стандартах.
«Гендерний аудит – це не формальна перевірка і не контрольний механізм. Це можливість для редакції подивитися на себе зсередини: як розподіляються ролі та відповідальність, чи існують рівні можливості для професійного зростання, чи забезпечена рівна оплата за працю рівної цінності, чи створені безпечні умови праці, вільні від дискримінації, сексуальних домагань, мобінгу та інших проявів насильства за ознакою статі», — зазначає у вступному слові Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
У рекомендаціях наголошується, що медіа не лише є робочим середовищем, де мають діяти принципи рівності та безпеки, а й формують суспільні уявлення про ролі жінок і чоловіків.
Гендерний аудит дозволяє:
- виявити нерівності та ризики дискримінації в редакціях;
- оцінити кадрову політику, умови праці та корпоративну культуру;
- проаналізувати, як принципи рівності відображаються у контенті;
- сформувати конкретний план змін для посилення професійних стандартів і довіри аудиторії.
Документ містить практичні поради щодо організації процесу — від формування робочої групи та збору даних до підготовки звіту і плану заходів.
«Гендерний аудит — це не про формальність, а про реальні зміни в редакціях. Ми вже бачимо, що після аудиту медіа починають переглядати свої внутрішні політики, підходи до контенту і стають більш стійкими та професійними. Наприклад, Суспільне Мовлення розпочало формувати базу експерток — фахівчинь із різних сфер, яку використовуватимуть редакції Суспільного для підготовки ефірів, коментарів, програм і дискусій. Надалі до бази зможуть звертатися й інші медіа, шукаючи експерток для своїх матеріалів. Ініціатива спрямована на те, щоб у медіа звучало більше голосів жінок і щоб їхня професійна експертиза ставала видимою у публічному просторі», — зазначила голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко.
Досвід і подальша співпраця
ГО «Жінки в медіа» має практичний досвід проведення гендерних аудитів, зокрема у 2025 році організація здійснила Гендерний аудит Суспільного мовника.
Організація закликає редакції використовувати ці рекомендації та готова до співпраці з медіа, які прагнуть впроваджувати гендерно чутливі підходи у своїй роботі.