Україна готує Десяту періодичну доповідь про виконання Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Документ охоплюватиме 2022–2026 роки та має показати, яких результатів держава досягла у сфері гендерної рівності, які проблеми залишаються невирішеними та якими мають бути подальші пріоритети державної політики.
У березні 2026 року ГО «Жінки в медіа» надала інформацію для підготовки доповіді за напрямом медіа. Серед наданих матеріалів, — результати дослідження «Гендерний профіль українських медіа», що проводиться щорічно у партнерстві з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Дослідження дає змогу оцінити ситуацію всередині редакцій: гендерний склад колективів і керівництва, наявність політик рівності та недискримінації, механізмів реагування на сексуальні домагання, можливостей поєднувати роботу з доглядовими обов’язками.
Подані організацією матеріали врахували, зокрема, у частині, присвяченій виконанню рекомендації №28 Комітету ООН щодо подолання гендерних стереотипів.
Підготовку доповіді обговорили під час заходу, організованого за ініціативи Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України у партнерстві з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики. Захід відбувся в межах Стратегічної ноти ООН Жінки в Україні на 2025–2029 роки за фінансової підтримки урядів Канади, Данії, Норвегії, Польщі, Фінляндії та Швеції.
Що таке періодична доповідь і чому вона важлива
Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, відому також як CEDAW, Генеральна Асамблея ООН ухвалила у 1979 році. Для України вона набула чинності у 1981 році. Конвенція зобов’язує держави усувати дискримінацію щодо жінок у законодавстві та на практиці, зокрема у сферах політичної участі, освіти, праці, охорони здоров’я, сімейних відносин і доступу до правосуддя.
Держави, які приєдналися до Конвенції, періодично звітують перед Комітетом CEDAW — незалежним органом ООН, що оцінює виконання її положень. Після розгляду державної доповіді та діалогу з представниками й представницями держави Комітет ухвалює заключні зауваження: фіксує прогрес, визначає проблеми та надає рекомендації, які мають бути виконані до наступного звітного циклу.
Попередню, Дев’яту періодичну доповідь України Комітет розглянув 18–19 жовтня 2022 року — вже після початку повномасштабного російського вторгнення. Тому нова доповідь має показати не лише загальні зміни у сфері гендерної рівності, а й те, як держава захищала права жінок і дівчат упродовж чотирьох років повномасштабної війни.
Це важливо, оскільки війна посилює вже наявну нерівність і створює нові ризики: гендерно зумовлене та сексуальне насильство, вимушене переміщення, втрату доходів, зростання неоплачуваної доглядової праці, обмеження доступу до медичних і соціальних послуг. Окремого реагування потребують також гендеровані онлайн-атаки, погрози та дискредитаційні кампанії проти журналісток і жінок, присутніх у публічному просторі.
Медіа в цьому процесі мають подвійну роль: вони можуть відтворювати дискримінаційні стереотипи, але водночас здатні змінювати суспільні уявлення, робити досвід різних груп жінок видимим і показувати їх не лише як постраждалих від війни, а як експерток, лідерок, захисниць, волонтерок, підприємиць і рушійок суспільних змін.
Підготовка Десятої періодичної доповіді є не формальністю, а можливістю оцінити, чи перетворюються міжнародні зобов’язання України на конкретні закони, державні програми та сталі зміни у практиці — зокрема у медійній сфері.
Офіційні джерела: заключні зауваження Комітету CEDAW до Дев’ятої доповіді України, текст Конвенції українською мовою.